Термінологія Блокчейну
Цей словник містить основну термінологію блокчейн—технологій і допоможе розібратися в їхніх основах.
Блокче́йн (англ. blockchain, дослівно — ланцюг із блоків) — збудований за певними правилами безперервний і послідовний ланцюжок блоків, що містять деяку інформацію. Кожен блок у ланцюжку пронумерований і містить запис (хеш-суму) попереднього блоку і свою власну хеш-суму. Відповідно, зміна будь-якої інформації в блоці змінить його хеш-суму.
Виходячи з правил побудови ланцюжка, будь-які зміни хеш-суми поточного блоку потрібно записувати в наступний блок, що викликає зміни вже його власної хеш-суми. При цьому попередні блоки не зачіпаються. Якщо змінюваний блок останній у ланцюжку, то внесення змін може не потребувати істотних зусиль. Але якщо після змінюваного блоку вже сформовано продовження, то зміна може виявитися вкрай трудомістким процесом.
Шáрдинг (англ. sharding, «сегментування», дослівно: «shard» — уламок, сегмент) — процес горизонтального поділу бази даних блокчейна на невеликі сегменти (шарди), які можуть виконувати операції паралельно з метою розподілу навантаження.
Хеш' (англ. hash) — функція, що здійснює необоротне перетворення довільної структури даних у єдине число фіксованої довжини.
Вузол мережі (англ. node) — це програмне забезпечення, яке забезпечує роботу системи. Якщо йдеться про те, що якісь частини системи щось роблять або зберігають якісь дані — мається на увазі, що це роблять саме вузли мережі.
Смарт-контракт (англ. smart-contract, дослівно — «розумний контракт») — це комп'ютерний алгоритм, що виконується самостійно, у коді якого прописані умови договору. Призначений для автоматизації виконання угод між двома сторонами.
Мастерчейн (анг. masterchain, master blockchain) — основний блокчейн, у якому зберігається інформація про кількість і конфігурації воркчейнів, про кількість шардчейнів та їхні префікси, про те, які вузли наразі відповідальні за які шардчейни, а також хеші останніх доданих блоків у всі шардчейни. Завдяки наявності в його блоках хешів від блоків усіх шардчейнів, він робить систему взаємопов'язаною. Зокрема, це означає, що генерація нового блоку в майстерчейні відбуватиметься безпосередньо після генерації блоків у шардчейнах — таким чином, блоки в шардчейнах з'являтимуться майже одночасно приблизно кожні 5 секунд, а черговий блок у майстерчейні — через секунду після цього.
Воркче́йн (анг. workchain, дослівно — «робочий ланцюжок») — об'єднує шарди. Максимум може бути 2³² таких воркчейни, кожен з яких має унікальний ідентифікатор і свою логіку. Кожен воркчейн, наприклад, може мати свою віртуальну машину, свої формати адрес. Перший воркчейн має префікс 0 — він зарезервований для основного воркчейна TON.
Шардче́йн (анг. shardchain, дослівно «ланцюжок осколків/шардів») — головна частина масштабування. У межах одного воркчейна може бути 2⁶⁰ шардів. Шарди можуть взаємодіяти один з одним, до того ж кожен шард відповідає за певні акаунти і підпорядковується всім правилам свого воркчейна.
Адреса — унікальний ідентифікатор у блокчейні, який використовується для надсилання та отримання цифрових активів.
Алгоритм консенсусу — це механізм, який визначає, як вузли мережі приходять до спільної думки щодо стану блокчейна. Найпоширеніші алгоритми консенсусу: Proof-of-Work, Proof-of-Stake і Delegated Proof-of-Stake.
Аірдроп — безкоштовна роздача криптовалюти новим користувачам або учасникам проєкту з певними умовами.
Альткоїн — загальна назва для всіх криптовалют, крім Біткоїна.
ATH (All Time High) — максимальне значення курсу активу за весь час.
Блок — це структура даних, що містить інформацію про транзакції та метадані про сам блок. Кожен блок має свій унікальний ідентифікатор і пов’язаний з попереднім блоком за допомогою хеш-функції.
Бики — трейдери, які грають на підвищення цін на криптовалюту.
Ведмеді — трейдери, які грають на зниження курсу: вони позичають криптовалюту у біржі і продають її, а після зниження курсу викуповують назад за меншою ціною, забираючи різницю собі.
Відкритий вихідний код — це принцип розробки, за якого вихідний код програмного забезпечення доступний для вивчення і модифікації спільнотою розробників.
Волатильність — зміни курсу криптовалюти з плином часу.
Генезис—блок — перший блок у ланцюжку блокчейн.
Газ — одиниця виміру вартості виконання операцій або виконання смарт-контрактів.
Дамп — штучне зниження курсу криптовалюти великими гравцями ринку.
Девелопер (розробник) — творець криптовалюти або програмного забезпечення.
Децентралізація — розподіл повноважень між учасниками системи, що унеможливлює управління однією особою або групою осіб.
Криптовалюта — це цифрова валюта, заснована на технології блокчейн. Вона використовує криптографічні методи для забезпечення безпеки та анонімності транзакцій. Приклади криптовалют: Bitcoin, Ethereum, Litecoin та інші.
Кити — великі учасники ринку, що володіють значним капіталом і здатні впливати на рух ціни криптовалюти.
Ключі — секретні комбінації символів, що використовуються для доступу до цифрових гаманців і управління коштами.
Кран — механізм роздачі безкоштовних криптовалют новим користувачам або учасникам проєкту, крани ще використовуються в тестнетах.
Краудсейл — (або ICO — Initial Coin Offering) — це спосіб збору коштів для проєкту або підприємства, в основі якого лежить технологія блокчейн, за якого інвестори купують нові криптовалюти, сподіваючись на їхнє зростання в майбутньому.
Ліквідація — означає, що біржа примусово закриває позицію трейдера з кредитним плечем через часткову або повну втрату його початкової маржі. Це відбувається, коли трейдер не може виконати маржинальні вимоги за позицією з кредитним плечем, тобто не має достатніх коштів для підтримки відкритої угоди. Ліквідація відбувається як при маржинальній, так і при ф’ючерсній торгівлі.
Майнінг — процес додавання нових блоків і емісії монет у блокчейнах із консенсусом Proof-of-Work.
Майнер — людина або пристрій, що займається майнінгом.
Маніхолд — обмеження на введення або виведення коштів на певний період часу.
Мемпул (mempool) — черга непідтверджених транзакцій у блокчейні, які очікують на обробку майнерами;
Монета (coin) — одиниця криптовалюти, яка використовується для оплати транзакцій і операцій у блокчейні;
Мультипідпис (multisig) — метод підпису транзакцій, що вимагає згоди кількох учасників для підтвердження транзакції.
Ноди (вузли) — це комп’ютери, підключені до мережі блокчейн, які зберігають копії транзакцій, підтверджують транзакції та беруть участь у консенсусі.
NFT (Non—Fungible Tokens) — унікальні невзаємозамінні токени, що являють собою цифрові права власності на об’єкти, такі як тексти, зображення, аудіозаписи та відео.
Обфускація — процес заплутування вихідного коду смарт-контрактів для ускладнення їхнього аналізу та модифікації.
Пампінг [у контексті криптовалют] — ситуація, коли ціна криптовалюти різко і швидко зростає на короткий час.
Пендінг — стан транзакції в очікуванні підтвердження і включення в наступний блок.
Пузир — це ситуація на ринку, коли ціна активу значно перевищує його реальну вартість.
Пул — це об’єднання майнерів для спільного видобутку криптовалюти.
Свапалка — це термін, який зазвичай використовується для опису сервісу або платформи, що надає послуги обміну криптовалют безпосередньо між користувачами або між криптовалютами. Ці сервіси зазвичай дозволяють користувачам обмінювати одну криптовалюту на іншу без необхідності проходження процедур реєстрації на біржі.
Спред — це різниця між ціною купівлі та продажу активу на біржі.
Стейблкоїн — це криптовалюта з фіксованим курсом, прив’язана до долара або іншого активу.
Стейкінг (staking) [в контексті криптовалют] — це процес участі в мережі блокчейна шляхом блокування (заморожування) певної суми криптовалюти як гарантії виконання певних функцій або обов’язків. Учасники мережі (стейкери) блокують свої кошти на певний період часу, щоб брати участь у процесі створення блоків, забезпечення безпеки мережі або голосування з різних питань протоколу.
Транзакція — це операція з переказу криптовалют від одного користувача іншому.
Трейдинг — це купівля і продаж криптовалют на біржі, якою займаються трейдери, ґрунтуючись на своїх знаннях і досвіді.
Форк — поділ мережі блокчейна на два окремі ланцюжки.
Хеш — це криптографічна функція, яка перетворює вхідні дані на фіксовану довжину. Хеш використовується для перевірки цілісності даних і зв’язку між блоками.
Шифрування — це процес перетворення даних у нечитабельний формат із використанням ключів. У блокчейні шифрування використовується для захисту конфіденційності користувачів і забезпечення безпеки транзакцій.
Отже, термінологія блокчейна містить у собі безліч понять і визначень, пов’язаних із технологією розподілених реєстрів. Розуміння цих термінів допоможе краще зрозуміти принципи роботи блокчейна та його застосування в різних сферах діяльності.