Telegram Open Network
Telegram Open Network — це блокчейн-проєкт, створений командою месенджера Telegram. TON було задумано як децентралізовану систему для обміну даними, створення децентралізованих додатків і здійснення платежів між користувачами з використанням нативної монети $GRAM.
Telegram Open Network містив у собі:
TON Storage — розподілену систему зберігання файлів;
TON Proxy — децентралізований VPN сервіс;
TON Services & DNS — сервіс доменних імен;
TON Payments — платформу мікроплатежів і P2P-транзакцій.
Розвиток проєкту
Telegram з моменту свого створення розвивався з ухилом на конфіденційність і безпеку особистих даних. У 2017 році месенджер досяг позначки 180 мільйонів користувачів. Команда Telegram Messenger почала досліджувати блокчейн-технології. На той момент не було блокчейна рівня 1, здатного підтримувати велику базу користувачів Telegram, тому команда анонсувала розробку власної блокчейн-платформи рівня 1 — Telegram Open Network.
White Paper написав Микола Дуров, узагальнивши проблеми наявних мереж:
- Недостатня швидкість і великі транзакційні витрати мережі як у біткоїна (BTC), так і ефіріума (ETH);
- Нові користувачі часто не можуть розібратися як купити, де зберігати і як переказувати кошти;
- Ринок товарів і послуг, де можна розплачуватися криптовалютою, обмежений;
Микола запропонував рішення, описавши переваги Telegram Open Network:
- Інтуїтивно зрозумілі інтерфейси для користування децентралізованими додатками, а також купівлі, надсилання та зберігання валюти;
- Висока швидкість транзакцій і масштабованість;
- Велика база потенційних користувачів нової екосистеми;
На початку 2018 року Павло і Микола Дурови залучили $1,7 млрд, презентувавши Telegram Open Network приватним інвесторам.
Інвестори та кілька приватних організацій отримали можливість скористатися новим проєктом у межах закритого тестування у квітні 2019 року.
6 вересня було запущено загальнодоступну тестову мережу TON. У розробників і учасників ком'юніті з'явився доступ до оглядача, вони змогли ознайомитися з улаштуванням смартконтрактів, отримали можливість встановлювати й запускати ноди. Після запуску тестової мережі компанія TON Labs випустила пакет інструментів для роботи з блокчейном TON. Також на офіційному ресурсі TON стали доступні код платформи та її бібліотеки.
Наприкінці вересня гаманець $GRAM з'явився в альфа-версії Telegram для iOS, розробники ділилися в мережі скріншотами гаманця:
«Асоціація із захисту авторських прав в інтернеті» подала повідомлення в Комісію з цінних паперів і бірж США про залучення у 2018 році Telegram Group Inc. коштів за допомогою закритого ICO і токена $GRAM.
Ґрунтуючись на тому, що інвестори придбали токени, які потім були перепродані з метою спекуляції, $GRAM оголосили цінним папером, а проведений збір коштів — незаконним. 12 жовтня 2019 року SEC подала в суд на Telegram.
За домовленістю з інвесторами платформа TON мала почати працювати в повноцінному режимі до 31 жовтня 2019 року, у разі невиконання, Telegram зобов'язана повернути вкладені кошти. У зв'язку з початком судового процесу, запуск проєкту було відкладено, більшість інвесторів заявили, що не мають наміру вимагати повернення інвестицій у TON.
Судовий процес Telegram проти SEC
У жовтні 2019 року проєктом почала цікавитися Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC). Комісія заявила, що $GRAM є цінним папером, який не зареєстрували належним чином.
SEC використовувала отриману від американських інвесторів інформацію, щоб обґрунтувати висновок про те, що $GRAM — цінний папір.
«Інвестор придбав на початку 2018 року токенів $GRAM на $27,5 млн, які не будуть застосовуватися на момент запуску, демонструючи намір отримати вигоду від потенційного збільшення їхньої вартості», — заявили представники SEC.
Представники SEC надали в суді:
- Листування Дурова з інвесторами;
- Список банків якими проводилися транзакції;
- Список інвесторів.
Пізніше SEC за допомогою суду запросила звіт про розподіл отриманих від продажу Telegram коштів, а інвестори повинні були обґрунтувати походження коштів, вкладених у проєкт.
Всупереч тиску з боку регулятора, команда відмовилася надавати дані щодо ICO. Також стараннями адвокатів, суд Південного округу Нью-Йорка відхилив запит SEC про надання особистих даних інвесторів, пославшись, що це порушує закон про банківську таємницю.
Протягом кількох місяців проводилися судові процеси між SEC і Telegram.
Після позову SEC проти Telegram розробку проєкту відклали на пів року. З урахуванням цих подій російські інвестори вирішили не вимагати повернення коштів через перенесення запуску проєкту, писав Forbes.
7 - 8 січня 2020 року Павло Дуров 18 годин давав свідчення у справі SEC проти Telegram, відповідно до рішення суду.
Після довгих судових процесів і розглядів, Дуров пішов на угоду з SEC, повернув невикористані кошти інвесторів і виплатив призначений штраф у розмірі $18,5 млн. Запуск TON не відбувся, команда розробників від Telegram була розпущена, а проєкт закритий. Відкритий вихідний код платформи було залишено у вільному доступі.
20 травня 2020 року Павло Дуров у своєму Telegram-каналі прокоментував — «Сьогодні сумний день для нас у Telegram. Ми оголошуємо про припинення нашого блокчейн-проєкту».
Відродження
Незабаром ентузіасти почали розвивати нові блокчейн-платформи на основі вихідного коду:
- 7 травня 2020 року спільнотою ініціаторів і валідаторів із 23-х осіб було запущено блокчейн Free TON (зараз - Everscale). Запуск мережі відбувався без ICO і продажу токенів. Everscale використовує Threaded Solidity language (T-Sol) з підтримкою динамічного шардингу.
- 29 травня 2020 року спільнота крипто-ентузіастів, розробників, переможців публічних конкурсів Telegram оголосила про запуск проєкту «NEWTON», зі збереженням оригінальної мережі testnet2 від Telegram. У травні 2021 року testnet2 перейменовано на mainnet. А «NEWTON» став іменуватися «TON Foundation». Так почала свій розвиток блокчейн-платформа The Open Network, якою ми знаємо її зараз.
Обидва проєкти прагнуть до децентралізації та масштабування, зберігаючи принципи, закладені в TON. Вони допомогли зберегти унікальні розробки та вдихнули нове життя в ідеї, закладені Telegram Open Network.
Команда Telegram Open Network
Микола Дуров ー програміст, співзасновник TON.
Павло Валерійович Дуров — ексдиректор, інвестор у месенджер Telegram, співзасновник TON.
Олексій Левін ー інженер C/C++ у TON.
Віталій Вальтман ー інженер C/C++ у TON.
Арсеній Смирнов ー інженер C/C++ у TON.
